[Комони ржуть за Сулою — звенить слава въ Кыевѣ; трубы трубять въ Новѣградѣ — стоять стязи въ Путивлѣ. 7].
Чюдно стязи стоять у Дону великого, пашутся хоригови берчати, свѣтяться калантыри злачены. Задон. К-Б, 548 (XV в. ← XIV в.).
[Комони ржуть за Сулою — звенить слава въ Кыевѣ; трубы трубять въ Новѣградѣ — стоять стязи въ Путивлѣ. 7].
Въ утрѣи же дьнь народъ, иже стояаше обонъполъ моря, видѣвъше яко корабля иного не бѣ ту, тъкъмо единъ тъ, въ ньже вънидошя ученици его. Остр. ев., 16 об. (1056—1057 гг.). Он же лежааше яко и мрьтвъ, не могыи двигнути ни усты, ни очима ... възьмъше и несъше положиша у церкве святою предъ двьрми. И мнози людие стояху около его, зьряще и дивящеся. Ж. Бор. Глеб. (Усп.), 21 в (XII в. ← XI в.). 1016: Приде Ярославъ на Святополка, и сташа противу обаполъ Днѣпра, и не смяху ни си онѣхъ, ни они сихъ начати, и стояша мѣсяцѣ 3 противу собѣ. Пов. врем. лет, 96 (1377 г. ← нач. XII в.). Титъ же, став от перваго мѣста обрытия, и приидѣ на мѣсто, идѣ же асирии стояли дрѣвле.Флав. Полон. Иерус., 377 (XVI в. ← нач. XII в.). 1135: Ярополку бо бяше нѣлзѣ перевестися крами съ своими, а они стоявше три дьни за Городьцемъ в бору. Ипат. лет., 296 (XV в.).
1193: И придоша къ другому граду, и затворишася въ градѣ, и стояша подъ городомъ 5 недѣль. Новг. 1 лет., 40 (XIII в.).
А въ воротехъ и въ острозе стоятъ воротники и стрелцы. Хож. Триф. Кор.-2, 75 (XVII в. ← 1593—1594 гг.).
Рече господь своимъ ученикомъ: ... Не можеть градъ укрытися, врьху горы стоя. Остр. ев., 212 об. (1056—1057 гг.). Град созданъ бысть на поли, и над ним стоить гора дълга, и бесплодна, и гола. Флав. Полон. Иерус., 345 (XVI в. ← нач. XII в.). 1235: Кондратови же ставшу, кде нынѣ град Холмь стоить. Ипат. лет., 778 (XV в.).
То жена ему, акы нѣкоего зъла цѣща, биеться, тережеться, въпиеть, кричить — по вьсему двору кричь стоить. Златостр., 33 (XII в.). Елма же вода плавааше по земли, тма же и мъгла надъ водами стояаше Шест. Ио. екз., 8 (1263 г.).
Посреди же бѣ стлъпъ създанъ, имѣя степени 60, връху же стояше колесница с кони, погоничь же конемъ от злата измарагда. Александр., 98 (XV в. ← XII в.). Яко же акы не мощьно быти бесѣдующемъ намъ, ни да проситъ от насъ рекы, на чесомъ стоитъ водное естьство? Шест. Ио. екз., 59 (1263 г.).
1256: Якоже пишеть во книгахъ: нѣсть в силѣ брань, но в бозѣ стоить побѣда. Ипат. лет., 833 (XV в.). Паче же всѣх цѣломудрие сего ндрава имѣеть, занѣ, прилѣпляющи душю къ тѣлу, сладость беществуеть и на чистыхъ основаньихъ стоить, якоже глаголеть Платонъ. Пчела, 31 (XIV в. ← XIII в.).
Яръ Туре Всеволодѣ! стоиши на борони, прыщеши на вои стрѣлами, гремлеши о шеломы мечи харалужными. 13.
И болии вопль есть от Антониа, кличющимъ своимъ, да стоять крѣпко. Флав. Полон. Иерус., 408 (XVI в. ← нач. XII в.). 1136: И въскорѣ Ярополкъ с дружиною своею и съ братьею ни вои своихъ съждавше, ни нарядившеся гораздо, устремишася боеви, мняще, яко не стояти Олговичемъ противу нашеи силѣ. Ипат. лет., 297—298 (XV в.).
1553: Во многихъ улицахъ съ обоихъ сторонъ христианомъ и татаромъ ударившеся во многи копиа, и на многъ часъ стояще на копияхъ, ни единымъ поступившимъ. Ник. лет. XIII, 217 (XVI в.).
987: Они же рѣша „яко ходихом въ болгары, смотрихомъ, како ся покланяють въ храмѣ, рекше в ропати, стояще бес пояса; поклонився сядеть, и глядить сѣмо и онамо, яко бѣшенъ...“. Пов. врем. лет, 75 (1377 г. ← нач. XII в.). А Калимахъ же, многыми копьи бодомъ, не падеся, но стояше мертвъ. Пчела, 46 (XIV в. ← XIII в.).
Июдѣом же видящим пламень окрьстъ себе, телеса и душа их разслабишася. И ужасом никто же подвигашеся на угашение, но въ едином мѣсте стояху, зряще. Флав. Полон. Иерус., 415 (XVI в. ← нач. XII в.). 1171: И ринушася к ним доловъ, у задъ Мьстиславу начаша стрѣляти. Мьстиславу же начаша дружина молвити: Что, княже, стоиши? поѣди из города, намъ ихъ не перемочи. Ипат. лет., 544 (XV в.).
Наречется (озеро) Фиали, зане кругло есть. Вода же его стоить въину, ни убывающи, ни прибывающи, ни преливающися. Флав. Полон. Иерус., 316 (XVI в. ← нач. XII в.).
Во Индѣи же бесерменьской, в великомъ Бедери, смотрилъ есми на Великую ночь на Великый же день — волосыны да кола в зорю вошьли, а лось головою стоит на восток. Хож. Аф. Ник., 23 (кон. XV — нач. XVI в. ← 1466—1472 гг.).
Послаша (князья Рюрик, Всеволод и Давыд) ко Святославу мужи своя, рекущи ему: Ты, брате, к намъ крестъ целовалъ на Романовѣ ряду, тако же нашь братъ Романъ сѣдѣлъ в Кыевѣ, дажь стоиши в томъ ряду, то ты намъ братъ. Ипат. лет., 670 (XV в.). 1287: Абы мя, господине, со твоею милостью приялъ братъ твои подъ свою руку, и стоялъ бы за мя во мою обиду, како ты, господинъ мои, стоялъ за мною во мою обиду. Там же, 906.
А что тобѣ будет надобетъ бѣ у меня, и ты ко мнѣ пришли, и язъ тобѣ, своему брату, за то не стою и ты бы их отпустилъ доброволно меня дѣля. Хож. Аф. Ник., 12 (кон. XV — нач. XVI в. ← 1466—1472 гг.). И ты бъ насъ, что мы на своей правдѣ крѣпко стоимъ, гораздо вѣдалъ. Крым. дела II, 509 (1518 г.).
Аще въ мори, аще въ гостиньници, аще на дѣлѣ еси стоя, аще къде любо еси, можеши бога призъвати, и получиши прошение. Изб. Св. 1076 г., 233 об. — 234. 1146: Всеволодъ же ... посла къ Изяславу Мьстиславличю Володислава, зятя своего, а къ Давыдвицема Мирослава Андрѣевича река: Стоите ли въ хрестьномъ цѣлованьи у брата своего у Игоря? И рѣша: Стоимы. Ипат. лет., 321 (XV в.).
Отаи же пред отьцемь рѣч положь, испытовашеть и, на гнѣвъ уводяшеть цесаря, и мняшеть со оружиемь стояща оба сына на него. Флав. Полон. Иерус., 213 (XVI в. ← нач. XII в.). 1150: И оттуда одва тече самъ Глѣбъ в городъ, и заяша ину дружину его, заѣхаша от города, и не бѣ с кимъ стояти противу ему. Ипат. лет., 395 (XV в.). И язъ отвѣта для тебѣ челомъ бью, толко ты своему слову прямъ будешь и челобитье мое примешь, и язъ саблею твоею сѣку и противъ недруга твоею стою. Крым. дела II, 241 (1516 г.).
Потом же, видяще, яко рать над главою их стоить, и съвокупилися на противление. Флав. Полон. Иерус., 198 (XVI в. ← нач. XII в.).
Сердце ми прѣльштаеться, безаконие мя погружаеть, душа ми стоить въ страсѣ. Изб. Св. 1073 г. (Бод.), 163. 1185: Игорь жь возрѣвъ на небо и видѣ солнце стояще яко мѣсяць. Ипат. лет., 638 (XV в.). Ельма же птице дѣль малы, тако великое и гръдое дръжитъ се море, посрѣд зимы тихо стояти повелѣно. Шест. Ио. екз., 180 (1263 г.).
Ту же есть древо великое, теревинфъ, стоить от созданиа и доселѣ: 2000 лѣт и 300. Флав. Полон. Иерус., 350 (XVI в. ← нач. XII в.). Печаше бо ся, да бы стоялъ град въ славу его, а цьркъви на славу граду сему. Там же, 380. 945: Да аще будеть добрѣ устроилъ миръ Игорь великий князь, да хранить си любовь правую, да не разрушится, дондеже солнце сьяеть и весь миръ стоить. Пов. врем. лет, 39 (1377 г. ← нач. XII в.).
1145: Стояста 2 недѣли пълне, яко искря гуце, теплѣ велми, переже жатвы; потомь наиде дъжгь. Новг. 1 лет., 27 (XIII в.). 1148: То есть было преже дѣдъ наших и при отцихъ наших, миръ стоить до рати, а рать до мира. Ипат. лет., 364 (XV в.).
Вьсьжде бо просиявъши истинѣ и благодѣти, уже мѣстя не имать на мѣстѣ уставлятися покланяние, ни стояти по ветъхууму оному истиньнууму повелѣнию. Изб. Св. 1073 г. (Бод.), 86—87. Въ дьнь суда великаго въсѣка мѣра и въсѣка ставила и всѣка прѣвѣса, яко и ... на мѣрилѣ повѣшена и на купли стоит и познает мѣру своу. Кн. Енохова 1, 4 (XV в. ← XIII в.).
Б. Л. Богородского, Д. С. Лихачева, О. В. Творогова; В. Л. Виноградова.Словарь-справочник "Слова о полку Игореве": в 6 выпусках / АН СССР. Ин-т рус. лит. (Пушкин. Дом); Ин-т рус. яз; — Л.: Наука. Ленингр. отд-ние, 1965—1984
Смотреть больше слов в «Слове о полку Игореве - словаре-справочнике»
СТОЯ́ТИ, стою́, стої́ш, недок.1. Бути на ногах у вертикальному положенні, не рухаючись з місця (про людину і тварину).У воді стоїть, а води просить (пр... смотреть
ле́две (ледь) трима́тися (держа́тися, стоя́ти) на нога́х. З великим напруженням, через силу ходити, рухатися, робити щось (перев. від перевтоми, фізичної слабості, хвороби, сп’яніння і т. ін.). Привели на хутір кільканадцятеро їх (бійців), захоплених у бою, в запечених кров’ю ранах, і, хоч вони вже ледь трималися на ногах, вишикували їх під вікнами штабу (О. Гончар); Ледь тримаючись на ногах, вкрай виснажений і кволий, цей колишній сільський учитель фізики із власної ініціативи знайшов собі діло (І. Головченко і О. Мусієнко); Всі к ночі так перепилися, Держались ледве на ногах (І. Котляревський); Домінік ледве держався на ногах і коливався на ході (І. Нечуй-Левицький); Аж перед світом приплівся Чіпка додому, ледве на ногах стоячи (Панас Мирний). на пого́ді стоя́ло, безос. Сонячно, тепло (без хмар, опадів, вітру і т. ін). Так і не зміг Григорій пригадати сну… Кліпнув запаленими очима по золотих п’ятірках вікон — на погоді стояло, рання весна (В. Дрозд). на чім (на чо́му) (ті́льки) світ стої́ть. 1. зі сл. ла́яти, кля́сти, проклина́ти і т. ін. Не стримуючись, не соромлячись у виразах; дуже. Лає (Олекса) панів на чім світ стоїть. Так клене часом (Г. Хоткевич); Проклинаючи на чім світ стоїть і таку їзду, .. Мирон почав припасовувати домкрата (Ю. Збанацький); Дрібцює Марія .. й кляне ту війну осоружну на чім тільки світ стоїть (Є. Гуцало). 2. зі сл. обма́нювати, бреха́ти і т. ін. Безсоромно. Джмелика тримали далі. На слідстві він брехав на чім світ стоїть, міняв показання, плутав, викручувався (Григорій Тютюнник). 3. зі сл. крича́ти, вереща́ти і т. ін. Несамовито. В другім .. каравані Піджарьовали (піджарювали), як у бані, Що аж кричали (грішники) на чім світ (І. Котляревський); Безбоязно підбігала тоді вона до Кирила Івановича і кричала на чім світ стоїть (Панас Мирний); Баба верещала на чім світ стоїть. Пущена по екзекуції на свободу, кидала горшками, ножем (Г. Хоткеви ру́ки не туди́ стоя́ть у кого і без додатка. Хто-небудь невправно щось робить, не вміє робити чогось і т. ін. (Надія:) Куди ж його приткнуть? Нездатний ні до якої роботи. У нього й руки не туди стоять (О. Підсуха); — Баба, вона таки — баба! Тільки й почуєш — то те, то се, то не туди руки стоять (О. Ковінька). смерть (стої́ть) (з косо́ю) за плечи́ма. Хто-небудь скоро помре, близький до кончини, загибелі. Дожидали Катрі — Катрі не було. Смерть вже за плечима. Старий дожидав — як дожидав! І мертвів і оживав (Марко Вовчок); — То, мамо, ви думаєте за батька, то він вам і сниться.— Сказала Любка.— Ні, дочко, моя смерть вже в мене за плечима (І. Нечуй-Левицький); — Придбали хутір, став і млин, Садок у гаї розвели І пасіку чималу. Всього надбали. Та діточок у їх бігма, А смерть з косою за плечима. Хто ж їх старість привітає (Т. Шевченко); Коли чоловік постарів і відчув, що смерть стоїть з косою за плечима, покликав своїх хлопців (Казки Буковини). смерть трясе́ / потрясла́ косо́ю. Спасибі, зіронько! — минає Не ясний день мій; вже смеркає, Над головою вже трясе Косою смерть (Т. Шевченко); Одчайний людський зойк в тумані дзвенить і падає: смерть потрясла косою, туманом пішла, як ладан (Ю. Яновський). ста́вити / поста́вити пита́ння (спра́ву) ру́ба (ребро́м). Заявляти про щось відверто, прямо, принципово, категорично, з усією рішучістю. (Бережний:) Я ставлю питання руба: хто має право цей авторитет відняти в мене? (І. Микитенко); (Яків:) І став питання ребром. (Семен:) Та я ж ребром. Матері вже сказав, що женитись хочу (М. Зарудний); Біля банку знов повно люду. Знов сварня, знов гармидер. А попа все нема. Аж пополудні прийшла вість, що “вже є”. Народ заворушився. Ніщо їх тепер не стримає, всі ставлять справу на руба .. хоч ти їм кіл на голові теши (У. Самчук). стоя́ти ру́ба. Зокрема, після визволення Польщі від фашизму питання стояло руба: якою повинна бути ця держава? (З газети). ста́вити / поста́вити стіну́ між ким—чим. Відчужуватися від кого-небудь, поривати близькі стосунки з ким-небудь; ізолювати кого-, що-небудь від кого-, чого-небудь. В тюрмі один признається, що він не з простих, і цим зізнанням ставить між собою і товаришами стіну (Ю. Яновський). стоя́ти стіно́ю. Штатні функціонери впродовж десятиліть стояли стіною між читачем (З газети). ста́ти / става́ти під віне́ць з ким і без додатка. Обвінчатися, одружитися. — Уперше ви приходили до мене радитись, Іване Семеновичу, коли небіжчиця .. тільки-но мала ото стати з вами під вінець? (Ю. Яновський); Коли майбутнє подружжя уже мало стати під вінець — традиція ця була тоді ще міцна, — місцеві духовні власті категорично відмовилися його звінчати, бо за святцями Михайло Тютюнник і Ївга Буденна були родичі (Григір Тютюнник); // Вінчатися. стоя́ти під вінце́м. Чом її грім не вбив або земля не запалася під нею, коли вона стояла під вінцем! (Марко Вовчок). ста́ти / стоя́ти кі́сткою в го́рлі (попере́к го́рла) кому і без додатка. 1. Завадити кому-небудь, дуже занепокоїти когось, викликати заздрість у когось. — І тут поперек горла став панові людський шматок хліба,— краєчком хустки провела дівчина по очах (М. Стельмах); Крищук слухав, занотував у щоденнику, а думками витав у полі, біля того злощасного клину. Кому стали поперек горла оті кілька гектарів? (М. Олійник); Бідні люди любили Івана. А дукачам його язик і характер кісткою в горлі стояли (І. Муратов). 2. Стати на перешкоді кому-, чому-небудь. (Бурлака:) Ти думаєш, що так собі пройде? Ні, я тобі кісткою в горлі стану, подавишся! (І. Карпенко-Карий); — А ви ж їм що… кісткою в горлі стали? — прогунявив Юхим, знов виймаючи люльку з своїх латаних і перелатаних “бруків”, як він називав свої штани (В. Винниченко). ста́ти го́стрим ноже́м впо́перек го́рла. Кожного з своїх перебирали та перетирали пани на зубах і всякий раз вертали ста́ти / стоя́ти над душе́ю у кого і без додатка. Невідступно, набридливо перебувати біля когось. І подивись... Став над душею… Того не розуміє, що людина мусить бути вільною і думкою, і всіма інстинктами тіла… (Т. Осьмачка); — Ось вона, свобода! Гуляй — скільки хочеш — .. ніякий Саламур не стоїть над душею (О. Гончар). ста́ти / стоя́ти (става́ти) на доро́зі (попере́к доро́ги) кому. Зробитися, виявитися перешкодою комусь у досягненні якоїсь мети. Чи стати мені синові на дорозі, чи ні? Шкода й сина, шкода й себе… Треба людей попитати, чи не лиха, чи робоча Соломія (М. Коцюбинський); (Батура:) Я випадково став їм на дорозі… Треба зійти… (О. Корнійчук); — То, може, ти хочеш задля своєї шкури їм (страйкарям) поперек дороги стати? (І. Муратов); — Ні, слухай, Трохиме,— спираючи ложку на край листка, заговорив .. Андрій.— Ти раз у раз чіпляєшся до мене. Чи я тобі поперек дороги став?.. (В. Винниченко); Вона була активна й наполеглива, настирлива й нещадна до тих, хто ставав їй на дорозі (Ю. Яновський). ста́ти / стоя́ти стовпо́м. 1. Зависнути в повітрі (про пил, кіптяву, дим тощо). Писарі у війську .. сидять, скриплять перами, коли тихо і коли дим стовпом стоїть,— їм однакова робота (Нар. опов..); Курява на дорозі стояла стовпом (З усн. мови). 2. тільки док. ста́ти стовпо́м. Раптово застигнути нерухомо (від здивування, збентеження і т. ін.). Мелашка ввійшла в свою убогу хату й стовпом стала (І. Нечуй-Левицький); Клим стовпом став з дива (І. Нечуй-Левицький). стоя́ти бі́ля керма́ якого. Очолювати що-небудь, керувати чимсь. І жінка звільнена — не слабша половина! Біля державного стоїть вона керма (М. Рильський). стоя́ти бі́ля коли́ски перев. чого. Бути учасником творення чого-небудь, родоначальником чогось. Геніальний Шевченко стояв біля колиски української літератури (З газети). стоя́ти (бу́ти) на розпу́тті. Вагатися, сумніватися. Наступного дня криничани найнялися. Аж полегшало одразу на душі: вже не стоятимуть на розпутті (О. Гончар). стоя́ти в голові́ у кого, кому і без додатка. Постійно з’являтися в пам’яті, в уяві; не зникати. — Не неодмінно, щоб режисер приходив на фабрику щодня .. Ввесь час свідомо й несвідомо йому стоятиме в голові ідея сценарію (Ю. Яновський). стоя́ти в одно́му ряду́. Бути однаковим з ким-, чим-небудь. Яскравою сторінкою героїзму і мужності всього народу було перебазування матеріальних і людських ресурсів з прифронтових районів вглиб країни. Проведена при цьому колосальна робота за своїм розмахом і значенням для долі Батьківщини, для результату боротьби з ворогом стоїть в одному ряду з найбільшими битвами другої світової війни (З газети). стоя́ти жу́жмом. Бути неприбраним, розкиданим, у безладді. Побачивши, що в хаті все стоїть жужмом, що на городі неполені грядки заростають бур’яном, замотав (Іван) те собі на вус (М. Коцюбинський). стоя́ти за спи́ною чиєю, в кого. Таємно опікати когось, надаючи підтримку, скеровуючи на певні дії. — Чого ти мене страхаєш тими, хто за твоєю гендлярською спиною стоїть? (М. Стельмах). стоя́ти (лиша́тися, залиша́тися) на (одно́му) мі́сці. Не розвиватися, не йти вперед. Треба було і самим слідкувати за часом, іти за віком, а не стояти на одному місці (Панас Мирний). стоя́ти на Бо́жій доро́зі. Бути близьким до смерті. Пане, пане! Стоїш ти саме на Божій дорозі, незабаром тебе чекає заступ та лопата (С. Васильченко); — Хто тебе приневолює топити і своє господарство, і людей? Тільки правду кажи, не хитруй зі мною хоч тепер, коли вже стою на Божій дорозі (М. Стельмах). стоя́ти над безо́днею (край безо́дні). Перебувати в дуже тяжкому стані, під загрозою смерті. Я знов затужив; Розпучно стою край безодні (П. Грабовський). стоя́ти на двох кла́дках. Намагатися поділяти дві протилежні думки. Врешті Іскра зізнався, що він давно стоїть на двох кладках, тільки ж на тій, мальованій, ще й тримала жінка (Ю. Мушкетик). стоя́ти над моги́лою (над гро́бом). Бути близьким до смерті. Не мені цвіли запашні квітки, Мій садок проріс скрізь бугилою.. Нічий милий зір не запав втямки, Не простяг ніхто за весь вік руки… В самоті стою над могилою (П. Грабовський); Я над гробом стою, брехати не хочу (Сл. Б. Грінченка). стоя́ти на одно́му. Відстоювати, захищати одні і ті самі цілі, погляди і т. ін.; бути послідовним у боротьбі за щось. Оленка заздро глянула на вдову, подумала: “От які вони, ці Ковалі! Всі на одному стоять. .. Розумні, кмітливі… От коли б усі люди такі були” (В. Кучер). стоя́ти на передови́х пози́ціях. Досягати значних успіхів у чому-небудь, бути вищим від інших рівнем свого розвитку. Парадоксально: стоїмо сьогодні на передових позиціях у багатьох галузях науки й техніки, разом з тим випускаємо неякісну, неконкурентноспроможну продукцію (З журналу). стоя́ти на пози́ції чиїй, якій. Поділяти, підтримувати яку-небудь точку зору, певні погляди. На франківських позиціях у своїй перекладацькій роботі стояв революційний демократ Павло Грабовський (З журналу). стоя́ти на то́чці зо́ру якій. Поділяти певні погляди, дотримуватися якоїсь думки, відомих уявлень тощо. Автор, стоячи на тій точці зору, що проблема перекладу — лінгвістична проблема, .. ігнорує .. особливості художнього перекладу (М. Рильський). стоя́ти на чолі́ кого, чого. Бути керівником, вожаком кого-, чого-небудь, очолювати когось, щось. Козаки становили запорізьке військо, на чолі якого стояв виборний ватажок — гетьман (Оповідання). стоя́ти одніє́ю (одно́ю) ного́ю в моги́лі (рідше в труні́, в гро́бі і т. ін.). Перебувати в стані повного виснаження, на грані смерті. — Вона, Денисе Івановичу, .. виходжувала навіть таких, які однією ногою в могилі стояли (М. Стельмах); Біла, як морська піна, голова, .. сиві вуса та лопатою підстрижена довга борода на перший погляд казали, ніби цей дідок стоїть одною ногою в могилі (Олесь Досвітній); (Борис (до Завади):) Ти вже оджив своє і однією ногою стоїш у труні, а я повний нерушених молодих сил!.. (М. Кропивницький); Одною ногою в гробі стоїть, а ще зле творить (Укр.. присл..). стоя́ти пе́ред очи́ма (в оча́х, пе́ред душе́ю) кому. Постійно з’являтися в уяві, не зникати (про образи, картини і т. ін.). — Мені все стоїть перед очима Брянський, звучить його голос (О. Гончар); І вдень мені в очах стоїть той гість дивний, А душу рве й гнітить нескінчена розмова… (Леся Українка); Як живії, вони стоять перед душею моєю: Андрійко веселий, кучерявий .. Василько над квітками та зіллям сидить, задумався… (Марко Вовчок). стоя́ти ра́нгом ви́ще кого, ніж хто. Значно перевищувати кого-небудь у якомусь відношенні (розумовому, культурному і т. ін.). Ви вважаєте, що дослідник у науці стоїть рангом вище, ніж розробник приладів? (З газети). стоя́ти (става́ти) / ста́ти клубко́м в го́рлі. Не давати можливості вільно дихати; душити (про біль, образу і т. ін.). Сльози безсилого розпачу й образи палили груди, ставали в горлі клубком (З. Тулуб). стоя́ти / ста́ти більмо́м в о́ці перев. кому. Заважати, дратувати. Гола гора Мар’янові більмом стала в оці (С. Чорнобривець). більмо́м стоя́ти. — Більше не говори про них (спекулянтів), Павлику ..— Хай їм грець.., вони ж більмом стоять на всю Ковалівку… Назад нас тягнуть… (В. Кучер). стоя́ти / ста́ти горо́ю за кого—що. Невідступно, всіма силами захищати, відстоювати кого-, що-небудь. — За народ горою стоїть (Тарас Дніпровець). І, видно, не простий собі чоловік (Д. Бедзик); — Вислужується,— буркнув Ґалаґан,— а ми за нього горою стояли (А. Крижанівський); — Євгене Панасовичу! — полум’яніючи, стиха озвалася вона.— Не журіться! Все буде гаразд. От побачите! Ми всі за вас горою станемо… (В. Речмедін). стоя́ти / ста́ти кілко́м (ко́лом) в го́рлі. 1. Не проходити, застрявати (про несмачну, важку, суху їжу). — А криницю під вербою хто почистив од муляки, вода вже встоялась, чиста й студена.— Хай би та чиста й студена вода кілком у горлі твоєму стала! (Є. Гуцало). 2. Дуже набридати, остогидіти. — Вже мені ті його вірші кілком в горлі стоять! (І. Франко). стоя́ти / ста́ти лу́бом. 1. Заклякати, втрачаючи рухливість (про язик). Беруся я до люльки. Ти ба! Язик задубів, став лубом, у горлі пече (Л. Мартович). 2. Втрачати еластичність, ставати цупким (про одяг, взуття і т. ін.). Брови йому падають на очі двома очіпками, свита стоїть лубом,— він приїхав з холодної негоди (І. Микитенко). стоя́ти / ста́ти на своє́му (на свої́м). Дотримуючись певних поглядів, думок, уперто відстоювати їх. Вони стояли на своєму: їх ніхто не присилує жити вкупі (М. Коцюбинський); Що хочете кажіть, шановні друзі, А я уперто на своїм стою (М. Рильський); — Ну що ви! — червоніє мій професор. .. Але ми — я й Юлія Шпол — стоїмо на свойому (своєму): .. мовляв, він не знає, що в цьому році ми таки зуміли провести кількох своїх кандидатів (М. Хвильовий). стоя́ти / ста́ти сті́ною (му́ром) за кого—що і без додатка. Виступати одностайно, згуртовано на захист кого-, чого-небудь. (Яків:) За Кубу переживаю, .. щоб народ вистояв .. Вистоять .. Тільки щоб піднялися всі, як один, стіною стали (М. Зарудний); Трудящі Києва, стіною стали на захист Вітчизни (З газети); Взяти сокири і муром стати біля своєї землі (М. Стельмах). стоя́ти (трима́тися, держа́тися і т. ін.) о́сторонь від чого—кого. Не цікавитися нічим, не втручатися в щось, уникати всього. — Я не розумію, як можна стояти осторонь від активного життя, коли перед народом такі величезні прекрасні завдання! (І. Багмут); В школі Тася .. стояла осторонь громадського життя (Л. Дмитерко). тве́рдо (мі́цно) стоя́ти на нога́х (на землі́). 1. Мати владну і невимушену поставу (про фігуру). А Ганька й собі виплакувала від матері мережані білі спідниці, блузки, намисто. Вона була міцна, твердо стояла на ногах, як батько (М. Томчаній). 2. Упевнено діяти, мислити і т. ін. Скільки це днів минуло, як вона зустрілась з незнайомим? Ніби давно це було, а, здається, вже так твердо стоїть вона на ногах, уже не огортають її сумніви (А. Хижняк); Міцно стояв на землі Степан Куреня. І раптом — земля з-під ніг! Караул, рятуйте, кровне однімають, рубають під корінь (В. Дрозд). ходи́ти (стоя́ти, виступа́ти) ко́зирем (короле́м, ту́зом). Триматися з погордою, зарозуміло, незалежно; хизуватися. — Да, Петре, от так справи. Мабуть, козирем ходить Пилип? Чи, може, він ще й не знає про цю замітку? — Учора Оберемок сповістив (П. Автомонов); — А то ж як? — кажуть, стоячи козирем, міщани (Сл. Б. Грінченка); Іван попереду з гармонією у руках, виступа козирем (Панас Мирний); Інший би на вашому місці королем ходив.., а він… (З газети); — У кого вона тільки вдалася? Така горда, неприступна, ходить тузом, на всіх дивиться згори (З журналу). час не жде (не стої́ть). Не можна зволікати з виконанням чого-небудь. — Час не жде, Дмитре Івановичу. Давайте мені, якщо знайдеться, такого-сякого інструменту: напильничка, тисочків. Мені б одну штуковину полагодити… (О. Сизоненко); До царя тут Змій озвався: — Якщо вгадувать ти взявся, вгадуй, царю, час не жде, Бачиш — сонечко вже де! (Л. Первомайський). як стій. 1. Тієї ж миті, тут же, негайно. Коли б не оця досадна рана, він знявся б як стій і пішов на роботу (М. Коцюбинський); А Володько, роздягаючись, заквилив: — .. Їсти! Їсти! .. А на печі як стій вигулькує і Хведотів голосочок: — Я також хоцу… Мамо! (У. Самчук); Христя не дослухала козакових слів. Вона як стій кинулась бігти додому (П. Панч). 2. Зненацька, несподівано. Все ішло звичайним порядком в пасічниковій хаті, коли нараз .. учув старий Семіон, що поліція як стій має спасти на його тиху і мирну досі хату (І. Франко). 3. Упевнено, твердо. Стояла (служниця) перед майором як стій, не пускала далі (П. Загребельний). як стій та бач (диви́сь). 1. Безпричинно, без видимих підстав. — А чого ж він лаявся? — питає (Варку) Василенко.— Та чого ж… Як стій та бач — з дурної голови… (Ю. Збанацький). 2. Зненацька, несподівано. Наша Затиркевич-Карпинська, в хаті якої не було, звичайно, ніякого телефону, раз у раз говорила нам: “Чого ж це ви приїхали отак як стій та дивись?.. Хоч би подзвонили були..” (М. Рильський).... смотреть
стою, стоїш, недок. 1) Бути на ногах у вертикальному положенні, не рухаючись з місця (про людину і тварину). || з ким, розм. Розмовляти, проводити час... смотреть
стою, стоїш, недок. 1》 Бути на ногах у вертикальному положенні, не рухаючись з місця (про людину і тварину).|| з ким, розм. Розмовляти, проводити... смотреть
БУ́ТИ , у теп. ч. має форму є, єсть розм., заст., уроч., єси́ у 2 ос. одн., заст., суть у 3 ос. мн., заст., уроч. (мати місце в дійсності); ІСНУВА́ТИ (... смотреть
Стоя́ти.1. Бути, перебувати, полягати (про стан справ). Самі ті голоси показують, як лихо стоїть справа у нас з рільництвом, коли у наших хліборобів нема ще змислу для товариства господарского (Б., 1895, 19, 2); Сегодня стоїть справа так, що посідачі великих маєтків достають від великих банків позичку на низький процент, а посідачі малих маєтків - ні (Б., 1895, 43, 2); Дуже перепрошую, що так пізно обзиваюсь, ждала- м, щоби щось певного написати. Буду старатись устоятись в слові, але наколи б вийшло, що не устоюсь, то знайте, високоповажаний добродію, що тоді з Кобилянською зле стоять справи (Коб., Листи, 141, 546); Я рада, що вдержу її [Лесю] в себе, може, хоть з на тиждень. Видко, з її здоров'ям не дуже-то славно стїть, але так вже буду її доглядати, як лиш зумію (Коб., Листи, 143, 548); Так стоїть річ у національних ґімназиях, де ученики учать ся в своїй рідній мові (Корд., 1904, 15) // пол. tak rzeczy (sprawy) stoją - так стоять справи (з чимось), такі справи (з чимось), interesy stoją dobrze (źle) - справи йдуть добре (погано); нім. die Sache verhält sich so - справа стоїть так; ● Стояти під зарядом (кого?) - бути в чиїйсь компетенції, в чиємусь віданні. Посол Зота здає справу про завідуванє фондів, стыпендий і т. п., що стоять під зарядом кр[аєвого] виділу. (Принято до відомости) (Б., 1895, 5, 3) // порівн. нім. zuständig - який належить до чиєїсь компетенції, відання; Wer ist dafür zuständig? - У чиєму це віданні?, stehen (stand, gestanden) - стояти, der Stand - стан речей; пол. być pod zarządem - перебувати під (чиїмсь) керівництвом, у (чиємусь) віданні; ● Стояти в дорозі (кому?, чому?), ставати в дорогу (кому?, чому?) - перешкоджати, бути перепоною (для кого?, чого?). Г[аліп] з 0[льгою] вже так як заручений, а що він всюди, де лиш русини покажуться, іде, так я не хочу йому в дорогу ставати. Ліпше з ніким не приставати, як з такою товпою (Коб., Листи, 48, 342); Я не гнівалась. Я була переконана, що в Вас стояло що-небудь в дорозі: або недуга, або що інше (Коб., Листи, 119, 501); Самі оскаржували, значить - обчорнювали послів, самі й судили ірозумієть ся, самі засуджували тих людий, що стоять їм в дорозі (Б., 1909, 37, 1); Предсідатель [...] спімнув в загальних зарисах поступ в розвою товариства, не оминаючи і перепони, які стояли в дорозі розростови єго житя і висловив надію, що сильна віра в слушність справи, задля якої основане товариство, доведуть до осягненя витиченої ціли (Звідомл. 1914, 22) // пол. stanąć komuś na drodze - перешкоджати, бути комусь на заваді, порівн. також ustąpić komuś z drogi - уступитися з дороги, дати дорогу, zejść (usunąć się) komuś z drogi - зійти з дороги, поступитися. ● Стояти за (чиюсь) ласку - потребувати чиєїсь ласки, доброго ставлення. В неї [Марійки] були лиш три добрі знайомі, з якими ненастанно зносилася. Дві зовсім старі жінки, білі, як сніг, і одна молодиця. Ті ж старі ставали їй в різних пригодах з порадою, а молодиця була товаришкою її душі і при роботі. Більше не стояла ні за чию ласку (Коб., Земля, 250) // порівн. пол. być w łaskach (u kogoś) - мати до себе добре ставлення з боку когось; znaleść laskę - дістати схвалення, добре ставлення; нім. das Verhalten -1) поводження, поведінка, 2) ставлення, verhalten sich - поводитися, тримати себе.... смотреть
1) to standстояти на ногах (прям. і перен.) — to stand on one's feetстояти навшпиньки — to stand on tiptoeстояти над душею у когось — розм. to urge (to... смотреть
Iвистоювати, застоювати (чергу), застоюватися, перестоювати, постоювати, пристоювати, простоювати, ститрчати, стовбичити, тирлуватися, товпитися, тупцю... смотреть
Стоїть ні в сих, ні в тих.Потрапив у незручне становище.Стоячому з сидячим не однаково.Неоднаково живуть бідні та багаті.Стоїть, як Богородиця.Стоїть п... смотреть
【未】1) 站着; 位于, 在2) 停着Годинник стоїть 钟停了Робота стоїть 工作停顿了Діло стоїть 事情停滞不前, 没有进展3) 面临Перед нами стоїть завдання 我们面临一项任务4) 驻扎5) 转 维护; 保卫, 捍卫Стояти за... смотреть
стоя́ти:◊ добре стоя́ти (стуя́ти) бути багатим, заможним (ст): А то дзісь хто добри стуїт: пуліцай і злодій (Рудницький) ◊ стоя́ти на ба́чність → "бачність" ◊ стоя́ти під псом перебувати у цілком безвихідній, безнадійній ситуації (ст): – Ох! – стогнав далі пан Макс. – Видно, наша справа стоїть цілком під псом, коли нам обом припала роля підіймати революцію на Богданівці (Керницький)||стояти як на терню ◊ стоя́ти як Бог приказа́в дотримувати слова (Франко) ◊ стоя́ти як на те́рню = стоя́ти під псом (Франко) ◊ стоя́ти як остовпілий знерухоміти від страху або здивування (Франко)... смотреть
1) стоять; находиться (быть расположенным); (прочно опираться на какое-н. основание - обычно) покоиться стояти на дорозі (чиїй и кому) — стоять на дороге (чьей) [поперёк дороги кому], стоять на пути чьём [поперёк пути кому] стояти над душею — разг. стоять над душой 2) (не двигаться; не развиваться; не функционировать) стоять робота, діло стоїть — работа, дело стоит 3) (расквартировываться; жить) стоять 4) (перен. отстаивать, защищать кого-н., что-н.) стоять стояти горою (за кого) — стоять горой (за кого) стояти (на чому) — (настаивать на каком-н. мнении) стоять (на чём)... смотреть
(над ким) стирчати, СТОВБИЧИТИ, (- смерть) загрожувати кому, (навколішках) клячати; (- віз) не рухатися; (- дим) не розвіюватися; (у книзі) писатися; (- шахту) не працювати; (на брехні) триматися, ґрунтуватися; (з ким) ЖМ. розмовляти; (на квартирі) мешкати; (постоєм) розташовуватися, дк. окошитися; (на своєму) обстоювати що, дотримуватися чого; (на смерть) битися; (- крик) лунати, розлягатися; (- погоду) держатися, тривати; (в голові) не виходити з; (поки світ світом) існувати, не пропадати; (на першім місці) бути, займати [i... смотреть
[stojaty]дієсл.1) staćстояти навколішки — klęczećстояти табором — obozować, biwakować2) stać, zostać (стати) (zostać np. mistrzem) (напр. стати чемпіон... смотреть
дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.Дієприслівникова форма: стоявши, стоячистоятьДеепричастная форма: стоя ¤ стояти на черзі -- стоять на очеред... смотреть
стоя́ти[стойатие]стоуйу, стоуйіш, -йімо, -йіте; нак. с'т'ій, с'т'ійтеи
-ою, -оїш stać ~ міцно на ногах mocno stać na nogach ~ біля руля stać u steru стоїть сонячна погода utrzymuje się słoneczna pogoda
Стоя́ти, стою́, стої́ш, стої́ть, стоя́ть; сто́ячи́; стоя́в, -я́ла; стій, сті́ймо, сті́йте
{стойа́тие} стоуйу́, стоуйі́ш, -йімо́, -йіте́; нак. стій, сті́йтеи.
як стій: сейчасъ [ІФ,1890]
Tenir (se) debout
стоя́ти дієслово недоконаного виду
Stå
Stå
Stå
დგომა
stand guard
при смерті бути
надокучати
незабаром, 1
keep guard
стоять на приколе
(рішенні тощо) stare decisis лат.
при смерті бути
ставитись (до когось) (Я о тя не стою, мамы сья не бою)
be on picket