Комони ржуть за Сулою — звенить слава въ Кыевѣ. 7.
И рече ми: Акире! исправи ми се слово: како оже твоего князя ориве ржють на Адорскои и Наливс[тѣи] землѣ, то нашя кобыль жеребята измещуть на сеи землѣ.Пов. об Акире, 193 (XV в. ← XI—XII вв.). Кони ржуть на Москвѣ, бубны бьють на Коломнѣ, трубы трубят в Серпуховѣ, звенить слава по всеи земли Руссьскои. Задон. К-Б, 548 (XV в. ← XIV в.). Конь на яждение, яко другъ зазривъ, под всяцем яздящим ржет. Библ. Генн., Сирах., XXXIII, 6 (1499 г.).
Взоржа земля, яко человѣкомъ умирати от гласа того, и ржа восмь дьнеи. Лет. врем. и знам. Срезн. Матер., III, 204.
Б. Л. Богородского, Д. С. Лихачева, О. В. Творогова; В. Л. Виноградова.Словарь-справочник "Слова о полку Игореве": в 6 выпусках / АН СССР. Ин-т рус. лит. (Пушкин. Дом); Ин-т рус. яз; — Л.: Наука. Ленингр. отд-ние, 1965—1984
Смотреть больше слов в «Слове о полку Игореве - словаре-справочнике»
ІРЖА́ТИ (РЖА́ТИ) (видавати специфічні звуки — про коня), ГИГОТА́ТИ (ГИГОТІ́ТИ) розм. Коні сердито іржуть (М. Коцюбинський); Зрідка зривалися постріли і... смотреть
дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.Дієприслівникова форма: ржучиржатьДеепричастная форма: ржя
РЖА́ТИ див. іржа́ти.
(кінь) гиготати, загиготати, погиготати, гиготіти, загиготіти, погиготіти
Ржа́ти і іржа́ти, (і)ржу́, (і)рже́ш, (і)ржу́ть; (і)ржи́, (і)ржі́ть
див. іржати.
ржа́ти дієслово недоконаного виду
To neigh
див. іржати.
ржать