родить, вскормить, воспитать: А мои ти Куряни свѣдоми къмети: подъ трубами повити, подъ шеломы възлелѣяны, конець копія въскръмлени. 8.
Лѣпо бы намъ, братия, по вся дни зла не творити, но всегда добро творити, но не можемъ, зане человѣци есми повиты въ гресѣхъ. Сл. и поуч. против языч., 81 (XIV в.).
Повивъ (ραζος), Куриле, чистое многострастное прѣже обьдьрьжа тѣло, и свое нынѣ съкрываеть. Мин. сент., 0151 (1095 г.). И да ся ввержеть нога его (нечестивого) в пругло, мрежею повитъ (εν διχτυψ ελιχθειη) буди. Библ. Генн. Иов. XVIII, 8 (1499 г.).
И повитъ его (Христа) и положи ѝ в яслехъ.Остр. ев., 250 (1056—1057 гг.). Къ западу лиць подъ скалою каменою суть ясли Христовы святыа, и въ тѣхъ яслѣхъ положенъ бысть Христосъ богъ, въ рубища повитъ. Хож. Дан. игум., 64 (1496 г. ← 1113 г.). Якоже роди дитя жена, и повивши е въ пелены и покрывши, прииде въ полату Александрову. Александр., 100 (XV в. ← XII в.). Егда же роди царица Екама сына своего и видѣ его красна зѣло, съжаливси яко мати и не може его убити, но повитъ его в ризы многоцѣнны ... и повелѣ его поврещи далече отъ града. Хрон. 1512 г., 218 (XVI в. ← XV в.). И мати же его повелѣ бабѣ прерѣзати чрево поперегъ, и повивъ положить на деку, да пустить на море. Андр. Критский, 32 (XVI в.).
Положихъ же ему (морю) облакы одеждю, мглою же и повихъ (εσπαργανωσα), положихъ же ему предѣлъ. Библ. Генн., Иов. XXXVIII, 10 (1499 г.).
Вѣсти же бывши, никтоже къ тому не рече ничтоже, но оставиша Птоломѣя везъти его (тело Александра) въ градъ Мемфъ, смирною повитъ, въ оловянѣ кръстѣ. Александр., 104 (XV в. ← XII в.). Егда же воеводы, притекутъ къ ложницѣ Олоферновѣ и обрящутъ его безглавна, повита в крови его, нападетъ на нихъ страхъ. Юдифь, 201 (1674 г.).
Б. Л. Богородского, Д. С. Лихачева, О. В. Творогова; В. Л. Виноградова.Словарь-справочник "Слова о полку Игореве": в 6 выпусках / АН СССР. Ин-т рус. лит. (Пушкин. Дом); Ин-т рус. яз; — Л.: Наука. Ленингр. отд-ние, 1965—1984
Смотреть больше слов в «Слове о полку Игореве - словаре-справочнике»
ВИ́ТИСЯ (про рослини — обмотуватися, обкручуватися навколо чого-небудь, по чомусь), ПЛЕСТИ́СЯ, ПОВИВА́ТИСЯ, ОБВИВА́ТИСЯ, ОБПЛІТА́ТИСЯ, ПОВЗТИ́ рідше; О... смотреть
ПОВИ́ТИ¹ див. повива́ти.ПОВИ́ТИ², ви́ю, ви́єш, док., без прям. дод.Вити (див. ви́ти¹) якийсь час.Мій пес повиє день чи два, Та й помандрує скрізь (П. Г... смотреть
I див. повивати.II -вию, -виєш, док., неперех.Вити (див. вити I) якийсь час. III -в'ю, -в'єш, док., перех.Виготовити виттям багато яких-небудь предмет... смотреть
ПОВИ|ТИ (1*), Ю, ѤТЬ гл. Спеленать, повить: повивши же каме(н) в роженаго мѣсто. положи и мужеви пожрети и. егда же каме(н) пожре ˫ако ды˫а. изблева и... смотреть
Пови́ти. Народити. Троє дітий повила дня 21. с. м. Аниця Летвіньска на передмістю Калічанка в Чернівцях. Всі троє зараз по породі умерли (Б., 1895, 39, 3); Наш Цісар - прадідом. Архікняжка Авґуста, дочка Архікнягині Ґізелі (дочки нашого Цісаря) повила 26. марта в Берні Архікнязя Осипа-Авґуста (Б., 1895, 12, 4)// пол. powić - 1) спеленати; 2) обмотати; 3) народити.... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: повившиповитьДеепричастная форма: повив
глаг. исполнять должность повитухи при родильнице; повивать новорожденнаго младенца пеленами. (... смотреть
I див. повивати.II -вию, -виєш, док. , неперех. Вити (див. вити I) якийсь час.III -в'ю, -в'єш, док. , перех. Виготовити виттям багато яких-небудь пре... смотреть
стидо́м пови́ти / повива́ти го́лову чию. Осоромити, зганьбити кого-небудь. — І мати твоя, і бабка твої були чесного роду, а ти стидом повила мою голову сиву! Геть додому! — кричала вона до Насті (М. Коцюбинський).... смотреть
пови́ти 1 дієслово доконаного виду обплітати; обвивати пови́ти 2 дієслово доконаного виду вити, скиглити якійсь час пови́ти 3 дієслово доконаного виду виготовити виттям багато предметів... смотреть
Повити См. Повивати. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 217.
Пови́ти, -в’ю́, -в’є́ш, -в’ю́ть; пови́й, -ви́йте
сов. от повивати
техн. повивать
в. повијати