Бишася день, бишася другыи; третьяго дни къ полуднію падоша стязи Игоревы. 18.
И соступилися треижды и, тако бьючося, объмеркли. Ж. Бор. Глеб. (Киев), 188 (1489 г. ← XI в.). ...воевашя срацини на Афракию, греческыи вои на ня посла. Сим же бившемся и побѣдившим и́, срацини нарекошя царя себѣ Апсимара нѣкоего нарицаема. Хрон. Амарт., 465 (XV в. ← XI в.). ...сьбрашеся сынове Хамовы и идоша на вьстокь бытисе (так!) сь царемь Хозроемь. Откр. Меф. Патар., 86 (XII—XIII вв. ← XI—XII вв.). Потом же жидове долго ся биша, но антиохиане ... одолѣша. Флав. Полон. Иерус., 168 (XVI в. ← нач. XII в.). 980: Приде Володимиръ съ варяги Ноугороду, и рече посадникомъ Ярополчимъ: Идѣте къ брату моему и рцѣте ему: Володимеръ ти идеть на тя, пристраивайся противу битъся. Пов. врем. лет, 54 (1377 г. ← нач. XII в.). 1146: и негодовахуть его (Игоря) людье, и въздаша вѣсть къ Изяславу Мьстиславичю Переяславлю, и приде съ вои, и бишася... Новг. 1 лет., 27 (XIII в.). Царь Ваты окаяныи нача воевати Резанскую землю, и поидоша ко граду к Резани. И обьступиша град и начаша битися неотступно пять дней. Пов. разор. Ряз., 12 (XVI в. ← 1237 г.)....и паки наѣха (Гавриил Олексичь) и бися крѣпко съ самѣм воеводою посреди полку их. Ж. Алекс. Нев. (Мал.), 190 (XVI в. ← XIII в.). Он же (Леонид, царь спартанский) отвѣща: „С малыми иду, но съ хотящими и съ довлѣющими битися“. Пчела, 44 (XIV в. ← XIII в.). Из утра билися до полудьни в суботу на рожество святии богородицы. Задон. Ист.-1, 240 (кон. XV — нач. XVI в. ← XIV в.). ...а въ другыи день бишася на брезѣ рѣкы и вобредѣ конникъ 30 въ воду... Сказ. о Моисее, 41 (XV в.).
Б. Л. Богородского, Д. С. Лихачева, О. В. Творогова; В. Л. Виноградова.Словарь-справочник "Слова о полку Игореве": в 6 выпусках / АН СССР. Ин-т рус. лит. (Пушкин. Дом); Ин-т рус. яз; — Л.: Наука. Ленингр. отд-ние, 1965—1984
Смотреть больше слов в «Слове о полку Игореве - словаре-справочнике»
БИ́ТИСЯ (торкатися чого-небудь, стикатися з чимось тощо, налітаючи з розгону, опускаючись із силою і т. ін.); УДАРЯ́ТИСЯ (ВДАРЯ́ТИСЯ), УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́... смотреть
БИ́ТИСЯ, б'ю́ся, б'є́шся; наказ. сп. би́йся; недок.1. з прийм. в (у), об (о) і без прийм. Стукатися, ударятися.І довгі коси в реп'яхах О поли бились в ... смотреть
би́тися (би́ти (се́бе)) об по́ли (рука́ми). Перебувати в стані розпачу, збентеження, обурення, здивування і т. ін. Як вони розгуляються, .. ми тут панночку хап, та до брички, та навтікача до шлюбу… Нехай собі, будучи, об поли руками б’ються, а завтра нічого робити, самі зап’ють весілля (Г. Квітка-Основ’яненко); (Христя (до Олени):) Батько об поли руками б’ються та бідкаються, мати плачуть (М. Кропивницький); Переляканий батько метушився, безтямно бив себе об поли й бурмотів: — От лихо, от лихо! (М. Лазорський). би́тися голово́ю об сті́ни. Перебуваючи в стані розпачу, даремно докладати зусилля, щоб запобігти чомусь небажаному. — Коли ж він (Василько) до політики доріс?..— Вони про це не говорять батькам, вони ховаються від батьків.., а потім батьки б’ються головами об стіни (М. Стельмах). би́тися голово́ю в мур. Стара пані тільки що головою в мур не б’ється, та нічого не врадить (Марко Вовчок). би́тися з нуждо́ю. Переборювати нестатки, злидні. Ану лиш гляньмо в село зо мною; З нуждою люди б’ються страшною (П. Грабовський). би́тися / поби́тися об закла́д з ким і без додатка. 1. Сперечатися, домовляючись про умови виграшу. — Я пам’ятаю тебе з тих часів, як ти бігав за м’ячиком по вулиці і бився зі мною об заклад, що ластівка може перелетіти море, не відпочиваючи (Ірина Вільде); Сперечались-сперечались, а далі побилися об заклад. Постій же, кажу, як приїде Галя, то ти сама будеш поратись біля печі, а як ні — то я тобі стьожку куплю… (Панас Мирний). би́тися у закла́д. — Дайте (мамо) мені трохи грошенят, я й забув вам учора сказать. Ми з Сидором у заклад бились, дак я програв (Ганна Барвінок). поби́тися на взакла́д. Раз побився Максим на взаклад, що вип’є кварту (горілки) й не буде п’яний. Заклад на п’ять карбованців (Панас Мирний). 2. Запевняти кого-небудь в чомусь; клястися. Я б’юся об заклад, що найцінніші картини ви оціните як найгірші (Р. Іваничук). би́тися як го́рлиця. Дуже тужити, побиватися, переживати через кого-, що-небудь. Ой п’є Овраменко, ой п’є молоденький .. Його мати та старенька Як горлиця б’ється (Укр.. думи..). би́тися як (мов, на́че і т. ін.) птах у клі́тці, нар.-поет. Жити в скрутних матеріальних умовах, переборюючи нестатки, злидні і т. ін. — Жайсак б’ється наче птах у клітці, а цей нахаба на ньому багатітиме! (З. Тулуб). би́тися як (мов, на́че і т. ін.) ри́ба в саку́ (в сі́тях). Намагатися з усіх сил перебороти що-небудь складне, непосильне. Бідна Рифка билася мов риба в саку. Вона так рада була .. придумати щось дуже, дуже мудрого для свого сина (І. Франко); // Переборювати нестатки. Вони, щоб прогодувати десять ротів, билися наче риба в сітях (С. Чорнобривець). би́тися як риби́на в не́воді. Господарство було хоч і злиденне, дві десятини наділу в степу, а мати сама б’ється, як рибина в неводі, батько все в кузні ж (А. Головко). би́тися як ри́ба об лід. 1. Переборювати нестатки, злидні і т. ін. (Іван:) Як живеш? Щось схудла ти, небого! (Молодиця:) Ех! Яке вже моє життя! Горюю, б’юсь як риба об лід… (С. Васильченко); Тепер уже не тією стала волинська земля, на якій бився як риба об лід дід Никифор, старенькі батько й мати (Василеві) (П. Інгульський). 2. Робити що-небудь складне, непосильне, тяжке. Романчук .. кидається на всі боки та б’ється як риба об лід (Леся Українка); — Ми тут б’ємося як риба об лід, але ж нас жменька,— хвилюючись розповідала Варвара (І. Кириленко); Парася відає фермами, .. б’ється як риба об лід (В. Земляк). переста́ло би́тися се́рце чиє, у кого і без додатка. 1. Хто-небудь помер. Перестало битися чуле серце Віщого Бояна (М. Лисенка), що за свого віку так голосно відкликалося на все добре й лихе в своєму рідному краї! (Панас Мирний). 2. Хто-небудь завмер, заціпенів від страху, переляку. Мов вритий, став опришок… серце перестало битися… “Що се? … Хто се?..” (Г. Хоткевич). хоч ло́бом (голово́ю) би́йся в (об) що. Уживається на означення скрутного, безвихідного становища, відчаю, досади і т. ін. Хоч лобом в стіну бийся, то не поможе (М. Номис); Зараз дуже важливо не панікувати. Усвідомити, що це неминуче, хоч бийся головою об цегляний ріг бібліотеки (В. Дрозд); — Гарну картину вам намалював? Таку, яку на своїй шкурі ношу. І хоч бийся головою в камінні мури, інакшої картини нема в селі для того, хто не має доброго клаптя землі і худоби (М. Стельмах). ще (іще́)) (й) чорти́ навкула́чки не б’ю́ться. Дуже рано. Було, в пости, іще чорти не б’ються навкулачки: А вже Охрім, На глум усім, п’яненький лізе рачки! (П. Гулак-Артемовський); Ще чорти навкулачки не б’ються, як він схоплюється на ноги і до ночі не має спочинку (М. Стельмах). ще чорти́ навкула́чки б’ю́ться. — Ще темно, ні світ ні зоря, ще чорти навкулачки б’ються, а ти вже схоплюєшся з твердої постелі, і з хати прямо в сніги (І. Цюпа). ще й чорти́ накула́чки не б’ю́ться. Ще й чорти накулачки не б’ються, а Мотря з бабою біжать у ліс, зілля шукають, варять, п’є Мотря й голову миє (Дніпрова Чайка). ще й чорти́ навкула́чки не би́лися. І чого тебе так рано марудить і колотить? Ще й чорти навкулачки не билися!.. — солодко позіхає парубок (М. Стельмах).... смотреть
1) to fight (with); to scuffle, to scrimmage, sl. to scrapбитися на кулаках — to box, to spar, to take a round at fisticuffs2) (намагатися, прагнути) t... смотреть
б'юся, б'єшся; наказ. сп. бийся; недок. 1) з прийм. в (у), об (о) і без прийм. Стукатися, ударятися. || Хлюпатися, плескати. 2) Удаватися до бійки, би... смотреть
б'юся, б'єшся; наказ. сп. бийся; недок. 1》 з прийм. в (у), об (о) і без прийм. Стукатися, ударятися.|| Хлюпатися, плескати.2》 Удаватися до бійки, ... смотреть
1. (люди) див. колошматити2. (шкло) розбиватися, розбитися, порозбиватися, трощитися, потрощитися, розтрощуватися, розтрощитися, порозтрощуватися3. (се... смотреть
(удаватися до бійки) братися за барки з ким; на кулачки битися (погуляти) з ким і без додатка.– Ні, брав-єм си [брався] з ним за барки за якогось там л... смотреть
стукатися, вдарятися; (А з Б) мірятися , чубитися, змагатися, воювати, боротися, поборювати кого, ур. проливати кров, (до загину) стояти на смерть; (- хвилі) плескати, хлюпатися; (як риба об лід) побиватися, с. поневірятися; (на шматки) розбиватися; (джерелом) бити; (в путах) борсатися, пручатися; (у трясці) трястися, кидатися, метатися; (- серце) тьохкати; (- пульс) пульсувати, б'ючкувати.... смотреть
(бити один одного) скубтися, чубитися, (брати участь в бою) боротися, воювати, (при судорожній хворобі) побиватися, тіпатися, тріпотати, (про серце) стукати, стукотіти, колотитися, розм. калатати, (корова рогами) колоти, буцати// братися за барки з ким.... смотреть
би́тися[битиес'а]бйус'а, бйес':а, бйец':а, бйеимос'а, бйеитес'а, бйуц':а
1) биться; сражаться, драться (вести бой); рубиться (холодным оружием); ударяться (обо что-н.); бодаться (рогами) 2) (о сердце) биться, колотиться 3) (распадаться, разламываться на куски) биться, разбиваться... смотреть
【未】1) 互相打, 撕打, 打架2) 敲打, 敲击2) (心) 跳, 跳动4) (被) 打破, 打碎
[bytysja]дієсл.bić się
сражаться, = сражаться (стреляться) через реку.
див. боротися; захищати
{би́тиеса} бйу́са, бйе́с:а, бйе́ц:а, бйеимо́са, бйеите́са, бйу́ц:а.
Барацьбазмагацца
Би́тися, б’ю́ся, б’є́шся, б’ю́ться
би́тися дієслово недоконаного виду
Slåss
Slås
Slås
brawl, fight, struggle
барацьбазмагацца
барацьба змагацца
биться
ჩხუბი
сумувати
бідувати